Свята Православна Церква як чадолюбива мати не відразу вводить нас на стезю Посту, знаючи, що без належної підготовки людина може приунити і ослабнути в будь-якій, навіть благій, справі. Тому перед Великим постом Устав назначає три підготовчі тижні, або седмиці, які поступово приготовляють душу людини до подвигу. Седмиця про митаря і фарисея – перша з них. Богослужіння воскресного дня поки ще не дуже сильно відрізняється від звичайного. Для пробудження почуттів покаяння і плачу за гріхи Церква в підготовчі седмиці співає на недільних утренях, починаючи з Тижня (неділі) про митаря і фарисея і закінчуючи п’ятою неділею Посту, перед каноном зворушливі стихири (тропарі) «Покаянія отверзи ми двері, Жизнодавче», «На спасенія стезі настави мя, Богородице», «Множество содєянних мною лютих». У підготовчі седмиці, на недільній всенощній після полієлея, Церква оплакує духовний полон християн співом 136-го псалма: «На рєках Вавилонских». В основу першої стихири – «Покаянія отверзи ми двері» – покладена притча про митаря: з неї взято порівняння для зображення покаянного почуття. В основі другої пісні – «На спасенія стезі» – лежить притча про блудного сина. В основі третьої – «Множество содєянних мною лютих» – пророкування Спасителя про Страшний Суд.
Слава Отцу і Сину і Святому Духу: Покаянія отверзи ми двері, Жизнодавче, утренюєт бо дух мой ко храму святому Твоєму, храм носяй телєсний весь осквернен; но яко Щедр очисти благоутробною Твоєю милостію.
І нині і присно і во віки віков, амінь: На спасенія стезі настави мя, Богородице, студнимі бо окалях душу гріхми и в ліності все житіе моє іждих; но Твоіми молитвами избави мя от всякія нечистоты.
Помилуй мя, Боже, по велицей милости Твоєй и по множеству щедрот Твоіх очисти беззакониє моє!
Множества содєянних мною лютих помишляя окаянний, трепещу страшнаго днє суднаго, но надєяся на милость благоутробія Твоєго, яко Давид вопію Ти: помилуй мя, Боже, по велицей Твоєй милости.
Переклад: Жизнодавець! відкрий мені двері покаяння, бо душа моя з раннього ранку прагне до Твого святого храму, так як її храм тілесний весь осквернений, але Ти, як щедрий, очисти його по безмірній милості Твоєї.
Богородиця! настав мене на путь спасіння, бо я осквернив душу свою постидними гріхами і все життя своє провів в ліності; але Ти Своїми молитвами визволи мене від усякої нечистоти.
Я, нещасний, думаючи про безліч зроблених мною беззаконнь, тремчу страшного дня суду; але, сподіваючись на Твою безмірну милість, як Давид, взиваю до Тебе: помилуй мене, Боже, по великій Твоїй милості.
Це єдине піснопіння, яке об’єднує період підготовки до Великого посту і сам Піст. Воно з’являється з початком співу Пісної Тріоді в Неділю про митаря і фарисея. Ми чуємо його на кожній недільній всенощній (вечірнє богослужіння в суботу ввечері) аж до п’ятої ніділі (воскресного дня) Великого посту, або неділі преп. Марії Єгипетської.
Євангельське читання цього дня пропонує для повчання притчу Христа про митаря і фарисея (Лк. 18: 10-14), від назви цієї притчі ми отримали назву і першого підготовчого тижня. Ця притча задає тон на весь Піст.
Церква прикладом митаря і фарисея нагадує про смирення як істинному початку і підставі до покаяння і всякої чесноти і про гординю як головне джерело гріхів, яке опоганює людину, віддаляє від людей, робить богоотступником, ув’язнює в гріховну оболонку. Смирення як шлях до духовного піднесення показав Сам Бог, змирився до немічного стану людської природи, «прийнявши образ раба» (Флп. 2:7).
Щоб засоромити гординю фарисея, який надавав значення своєму посту, Церква скасовує піст в середу і п’ятницю (тому седмиця називається «загальною»), показуючи, що не піст або будь-яка інша добра справа рятує людину, а Бог, який шукає смиренне серце.
Так поступово посилюється утримання: після загальної седмиці відновлюються пости середи і п’ятниці; потім наступний вищий ступінь приготування – заборона їсти м’ясну їжу.
За матеріалами – http://kypol.net/skoro-persha-pidgotovcha-nedilya-do-velikogo-postu/
(44)